Це простір для слів, простір для роздумів і текстів.
Тут я писатиму лише українською і лише те, що мені заманеться.
Це такий собі щоденник, місце, де можна дізнатись дещо про мій внутрішній світ.
Якщо раптом це комусь цікаво :)

четвер, 7 квітня 2016 р.

Вбий мене

Другий переклад вірша Марини Козлової.

Спершу ми мовчимо, чай п'ємо, визначаєм погоду.
Фарбуєм червоним і чорним пір'я стріл.
Ти убий мене, не питаючи в мене згоди,
Без ліцензії на відстріл.

Можеш вбити мене врешті-решт за неправильні рими,
Це якщо тобі досі потрібен знак.
За усі рефлексії, за концепції і парадигми
Будь за що, просто вбий мене, бодай-як.

Вбий мене, аби я не плакала вечорами
І спокійно вертай назад, до свого прибою.
Не сьогодні розійдемось, та й зустрілись не вчора ми
Може просто я хочу колись бути  вбита тобою.



Оригінал російською:

Мы сначала долго молчим, пьем чай,
Принимаем решенье.
Красим алой и черной красками перья стрел.
Ты убей меня, не спрашивая разрешенья,
Не беря лицензии на отстрел.

Ты убей меня в частности за отглагольные рифмы,
Хотя это, понятно, никак не влияет на суть.
За все рефлексии, парадигмы и прочие логарифмы,
Да за что угодно просто убей меня как-нибудь.

Ты убей меня, чтобы я не плакала вечерами,
И спокойно езжай туда, где шумит прибой.
Не сегодня расстанемся, да и встретились не вчера мы.
Может, просто когда-нибудь я хочу быть убита тобой.

Немає коментарів:

Дописати коментар