Це простір для слів, простір для роздумів і текстів.
Тут я писатиму лише українською і лише те, що мені заманеться.
Це такий собі щоденник, місце, де можна дізнатись дещо про мій внутрішній світ.
Якщо раптом це комусь цікаво :)

пʼятниця, 11 березня 2016 р.

Ти

Здається, що горе — це гори
Безжальні холодні хребти.
Здається, що смуток — це море
Глибинні солоні пласти.
Ти вмієш знаходити смисли
Я вмію дороги плести
Між темними водами й світлом
Являти прозорі мости.
Ти можеш наповнити ріку
Якої не переплисти.
Зробити досяжними зорі
В долонях на землю знести.
Ми в силах приборкати всесвіт
Не в змозі лиш правду знайти.
Бо ти мені — море і гори,
А я тобі — греблі й мости.
І я тобі друг
А ти мені
Хто мені
Ти?


Немає коментарів:

Дописати коментар