Мовчання
Тиша між нами
повисла гронами
Тишу на вітах
лиш вітер колише
Ніби постала
якась заборона
На все, що
подумаєш, скажеш, напишеш.
З мокрого гілля
скрапують літери
Брудними калюжами
слів несказаних
Бродять ворони,
собаки й діти
Змішують з листям
безликі фрази.
Хмари женуть
небом змісти і смисли
В даль відлітає
значків чорних зграя
Наше мовчання,
на жаль, не промовисте
Й жодного сенсу
в цій грі немає.
Немає коментарів:
Дописати коментар