Крадії пам'яті

Книга Сергія Комберянова — мабуть найгучніший дебют минулого року. Молодий автор виграв конкурс “Смолоскипа”, його книжку надрукували, й вона моментально потрапила в топи продажів. Все відбувалося так стрімко, що видавництву довелося незаплановано робити друге видання.

Про цю книжку вже багато писали. Що ж до мене, то я мала удачу потрапити на найпершу її презентацію, що відбувалася на літній літературній школі в Карпатах. Майже через рік я запросила автора до Чернігова на Літеру й лише там придбала його книжку. Минуло ще кілька місяців, як я її врешті прочитала. І ще кілька — як сфотографувала й оце пишу рецензію. Не встигаю я за мейнстрімом :)

Скажу чесно, я дуже боялася розчаруватися. Бо молодий автор, дебютна повість, триллер, оце все. Аж ні. Оповідь з самого початку так захоплює, що не відпускає аж до останньої сторінки. Та й прочитати її цілком реально за одну ніч. Там дотримані всі класичні принципи побудови сюжету, читача тримають у напрузі впродовж всього тексту, а розв’язка двічі несподівана (це щоб без спойлерів). І тема цікава: автор роздумує про людську природу, вплив фізичної сили і розумових здібностей на статус людини у суспільстві, сприйняття людей одне одними. А зав’язано все на цілковитій втраті пам’яті сімома людьми, що якимось чином опиняються разом на лісовій галявині, при тому абсолютно голі.

Щодо психологічного підгрунтя, тут можна посперечатися, але для цього потрібно мати грунтовні знання, тож я не буду. До того ж цей текст і не претендує на жодну науковість, це перш за все жанровий текст, цікавий, добротний, ладно скроєний. З таких текстів виходять непогані голівудські фільми. Або українські. Адже відомо, що за книгою вже почали знімати кіно.

А ще мене вразило, коли ми обговорювали книжку з Сергієм, що за його підрахунками лише кожен п’ятий вірно зрозумів фінал. Ні, це не говорить про те, що фінал недбало виписаний, навпаки, він зроблений майстерно, з повагою до читача і його бажання самому знайти відгадку. А виявилось, що далеко не всі хочуть шукати відповідь самотужки. І на момент нашої розмови лише я зі всіх його знайомих звернула увагу на одну дрібну, але смислоутворюючу деталь. Можу пишатися власною спостережливістю :) А тим, хто ще не читав, даю підказку: уважно роздивіться обкладинку ;)