Крутість тобі личить

Я з тих людей, які читають переважно художню літературу або ж підручники і монографії, якщо потрібно заглибитись у якусь тему. Тому до мотиваційного нон-фікшену, який останнім часом у нас стали масово видавати, ставилась скептично. Та ось потрапила мені до рук книга з надихаючою назвою й вирішила я її прочитати, щоб хоч знати, що воно таке. Чесно скажу, все через обкладинку. Але, хоч обкладинка й назва примітні, сама книжка Джен Сінсеро явно не найкраща серед мотиваційної літератури, про це говорить і майже цілковита відсутність на неї рецензій.

Книга на диво дуже ретельно структурована, у ній кілька частин і безліч розділів, кожен з яких закінчується словами “Люби себе” і поясненням, щоразу новим, чому це потрібно. Але сам текст зовсім не видається структурованим. Він скидається радше на проповідь пастора церкви харизматів: приклади з власного життя, не завжди вдалі, емоційні слівця-паразити, безкінечні повторювання “Зроби це! Викинь це! Візьми це!” і так далі, якісь приколи і ствердження, що все в твоїх руках, отже, дій. Я не знаю, кого це зараз ще може зачепити, адже з психологією всі бодай трішки, та знайомі. А головне, що авторка, яка називає себе психотерапевтом, в психології орієнтується приблизно так само, як і її уявні клієнти, на рівні мотиваційних текстів і харизматичних проповідей. Цілковитий вінегрет в її уявленнях, і ті слушні думки, які пробиваються крізь невгамовну харизму, з’являються там скоріше випадково. Загалом таке враження, що авторка тільки-тільки почала розуміти, що таке психіка і як вона працює, й на цьому шляху самопізнання взялася допомагати іншим. Втім, скидається на те, що вона щаслива на цьому шляху, то й бог з нею. Може в її середовищі повно людей, які взагалі нічогісінько про себе не знають, то для них вона гуру. Або принаймні ретранслятор ідей тих психологів, що їх вона начиталася і коротко переповіла в своїй книжці. Бо це така своєрідна хрестоматія “Все, що ми знаємо про психологію з інтернету”. Погано, що там немає чогось головного, чогось, за що можна зачепитися, щоб звідти відраховувати свій шлях до крутості. Заклики любити себе — не те, бо вони не працюють, і заклики повірити у себе — так само. Ми ж знаємо :)