Це простір для слів, простір для роздумів і текстів.
Тут я писатиму лише українською і лише те, що мені заманеться.
Це такий собі щоденник, місце, де можна дізнатись дещо про мій внутрішній світ.
Якщо раптом це комусь цікаво :)

середа, 27 липня 2016 р.

Виживуть тільки коханці

Пальці блукають папером, сторінки пестять
Гладять сторінки, ніби кота за шерстю
Пестити шкіру у пальців немає санкцій.
Ніч накриває нас східним своїм палантином
Хіть опливає смолою, у черево плине
Краплі смоли залишають сліди на руці.

Зараз би пити червоне - вино або кров
Танути в музиці, плавати в танці
Як воно - бути безсмертним прекрасним коханцем?
Як це — з судини цідити любов?

Запахи ночі струмом пронизують тіло
Шкіра засмагла, поряд молочна шкіра
Відстань між нами не більше парсека.
Моє тіло - гітара чи мандоліна?
Темрява ліпить із світу руїни
Випиває всі звуки північна спека.

Десь крізь галактики музика лине над часом
Вічні коханці не знають ні болю ні ран
Бранці жаги не воскреснуть у променях вранці
Ми ж не прокинемось разом
Не прокинемось разом.


2 коментарі:

  1. Трансово так... Немов би торкаєшcя чогось повільно-спекотного, гнучкого, розплесканого у просторі та часі...
    Гіпнотичне враження!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. О, ти вловила :)
      Так, залипання таке. Фільм сам трансовий, ну і враження від нього відповідне.

      Видалити