Привіт, мене звати Інна, я живу в Україні, займаюсь тим, що роблю прикраси. Мої прикраси унікальні й наповторні, а я сама така різнобічна й оригінальна особистість...
От що можна написати в презентації про себе, так щоб чесно?
Перш за все мене завжди збиває з пантелику необхідність визначити хто ти є. Ну я людина, так, жінка, а всередині взагалі-то кішка. Я це я і більш нічого. Не стану ж я асоціювати себе з ролями, які щодня граю в цьому житті, це було б дещо наївно, мені здається. Але люди чекають саме цього - чіткого і зрозумілого визначення: "Я - художник" або "Я - любляча і кохана дружина". Дві короткі чіткі відповіді на найголовніші в житті питання Who are you? та What are you?
Добре, з першим питанням нібито зрозуміло. Що ж до другого. Якщо брати освіту, то я мабуть історик. Або психолог. Історико-психолог. А ще я пройшла посвяту в археологи, тож можу вважатись і археологом теж. Якщо брати роботу, то я можу зватися екскурсоводом, знову психологом, коректором чи журналістом. Журналістом я звалася найдовше і багато хто вважає, що перестати грати цю роль неможливо. Можливо, кажу я вам.
Зараз моя робота в тому, що я роблю прикраси. Тобто я можу зватися дизайнером прикрас, художником, якимось незрозумілим "майстром" чи навіть ювеліром. Найближче мабуть дизайнер прикрас, хоча дизайнерської освіти я звісно не маю. Якщо це має якесь значення.
Крім роботи я ще маю купу захоплень. Отже, можу зватися актрисою, танцівницею або фотомоделлю. Ким захочу, одним словом, тим і буду зватися.
І це ще я не торкалася соціальних ролей, яких у кожної людини не менше десятка...
Тож хай буде так: я Інна, Біла Кішка. Приємно познайомитись.
От що можна написати в презентації про себе, так щоб чесно?
Перш за все мене завжди збиває з пантелику необхідність визначити хто ти є. Ну я людина, так, жінка, а всередині взагалі-то кішка. Я це я і більш нічого. Не стану ж я асоціювати себе з ролями, які щодня граю в цьому житті, це було б дещо наївно, мені здається. Але люди чекають саме цього - чіткого і зрозумілого визначення: "Я - художник" або "Я - любляча і кохана дружина". Дві короткі чіткі відповіді на найголовніші в житті питання Who are you? та What are you?
Добре, з першим питанням нібито зрозуміло. Що ж до другого. Якщо брати освіту, то я мабуть історик. Або психолог. Історико-психолог. А ще я пройшла посвяту в археологи, тож можу вважатись і археологом теж. Якщо брати роботу, то я можу зватися екскурсоводом, знову психологом, коректором чи журналістом. Журналістом я звалася найдовше і багато хто вважає, що перестати грати цю роль неможливо. Можливо, кажу я вам.
Зараз моя робота в тому, що я роблю прикраси. Тобто я можу зватися дизайнером прикрас, художником, якимось незрозумілим "майстром" чи навіть ювеліром. Найближче мабуть дизайнер прикрас, хоча дизайнерської освіти я звісно не маю. Якщо це має якесь значення.
Крім роботи я ще маю купу захоплень. Отже, можу зватися актрисою, танцівницею або фотомоделлю. Ким захочу, одним словом, тим і буду зватися.
І це ще я не торкалася соціальних ролей, яких у кожної людини не менше десятка...
Тож хай буде так: я Інна, Біла Кішка. Приємно познайомитись.
А все хотіла тебе спитати, чи не маєшь ти бажання скористатися можливістю Блоггера "множити сутності" та завести ще кілька тематичних блогів)
ВідповістиВидалитиА самопрезентація - річ для нас незвична і завжди великою мірою суб’єктивна. Ось тут і виявляється весь баланс настроїв, почуття гумору, самокритичності і самолюбові) Тож досить серйозно до цього ставитися не треба. Але й замислитися "хто я" час від часу не завадить, як і дати вичерпну відповідь на це запитання)
А я хотіла тобі писати, що зробила ще й цей блог :) Як ти його знайшла, в новинах гугла?
ВидалитиЯ не планую його особливо рекламувати, принаймні поки не навчуся зрозуміло висловлювати думки. Власне для цього я його і завела - вчитися висловлювати думки.
Так в стрічці новин і знайшла) Це було нескладно. чи я так потрапила на той момент, коли ти його тілько-но розшарила.
ВидалитиНу, висловлювати думки ти вмієшь - за це б я точно не переживала) Думаю, більше питання в натхненні та ввганнях: виносити щось особисте на публіку, чи ні.
Для мене особисто це питання дорослості у сенсі: якщо ти можешь вимовити чи написати публічно, що тебе турбує і про що твої думки - це шлях до оволодіння ситуацією, крок до вирішення дилеми, протириччя тощо.