По снігу білому білих собак сліди
Прошивають місто нерівномірним пунктиром
З’являються на тротуарах, газонах, сходових клітинах
Зникають у торішньому листі й на свіжому гладенькому асфальті.
Сліди білих собак виринають зненацька
На залюднених площах і старих самотніх вуличках
Ховаються серед ще зеленої трави
Пронизують чорний лід щойнозамерзлої річки.
Ці білі сліди перекроюють місто як старе пальто
Що вже давно зносилося і застаріло, але іншого немає
Спинку з прямої роблять приталеною
Позначають її як місце спокою і вечірнього затишку
Рукава хай будуть завуженими
Це райони завзятої плідної праці
На пілках вирізають виточки
Щоб краще відшукувалась дорога до друзів
А от обшарпані поли — територію смутку і безнадії — слід вкоротити.
Білими нитками стібки слідів білих собак зшивають місто наново -
Змолоділе, причепурене, раде білому снігу, що лягає коміром
На перекроєне старе пальто.
